Філософія, її зміст, особливості та роль у суспільстві

1.

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ЗМІСТ,
ОСОБЛИВОСТІ ТА РОЛЬ У
СУСПІЛЬСТВІ.
Група: САД-21
Студент: Карпіч Владислав

2.

Філософія має справу з найбільш загальними,
фундаментальними проблемами існування світу, а
саме: його єдності, природи, тенденцій розвитку
тощо.
Філософія – наука про
загальні закони розвитку
природи, суспільства,
мислення і людини.

3.

Особливість філософії полягає у тому, що вона
стоїть між, світоглядом і наукою, тому це треба
розрізнювати і співставляти.
Основні функції філософії:
- Світоглядна - знайти й обґрунтувати
свої життєві орієнтири;
- Іносеологічна - з'ясувати зміст і
значення цінностей та пріоритетів;
- Методологічна - сприяє
формуванню культури людського
мислення;
- Критична - вироблення критичної
неупередженої позиції мислення.

4.

Сутність і структура світогляду
Світогляд дає уявлення про те, яким світ може бути і має
бути, якщо у ньому існує людина. Ключовими поняттями
світогляду є поняття «світ» і «людина».
Світогляд є складним духовним явищем, він має
достатньо розгалужену будову. У структурі світогляду
можна виділити:
- компоненти світогляду (пізнавальний, ціннісний і
мотиваційно-діяльний);
- рівні світогляду (життєво-практичний і теоретичний);
- форми та типи світогляду (міфологічний, релігійний,
філософський).

5.

Дофілософські типи світогляду
Міфологічний світогляд
- характерним є емоційно-образне сприйняття
світу. Спосіб розуміння того часу можна назвати
асоціативним, тому що він заснований не на
законах логічного мислення, а на законах уяви,
фантазії.

6.

Дофілософські типи світогляду
Антропоморфізм
- Уявлення про світ у ті часи
формуються за аналогією з
людським існуванням.
Людина родового ладу
відчувала і сприймала
природне життя як існування
живого організму, до того ж
одухотвореного, населеного
демонами, духами, богами.

7.

Дофілософські типи світогляду
Релігійний світогляд
- Релігійний світогляд є історичним явищем і
проходить свої ступені зрілості, зв'язані з
переходом від язичництва, релігійноміфологічних уявлень та етнічних
(національних) релігій до формування релігій
світових (буддизму, ісламу, християнства).

8.

Особливості філософського
знання. Основне питання
філософії
Зміст філософії:
- філософія є джерелом
"вічних" питань, філософія
ставить питання про світ і
людину, наприклад, яка суть
світу? Чому і заради чого
існує людина? Який сенс
історії?

9.

Особливості філософського знання.
Основне питання філософії
Метод філософії:
- філософія вирішує свої питання суто
раціональним способом, тобто не
обмежується емоційним сприйняттям,
чуттєвим досвідом, інтуїтивним
прозрінням, вірою, а прагне логічно
аргументувати і довести свої знання.
Мета:
- філософія покликана збудити в людині
здатність розуміння світу, власне мислення
людини.

10.

Особливості філософського знання.
Основне питання філософії
Одне з головних питань філософії яка реальність - матеріальна чи
духовна - є первинною і чи можна
отримати про неї достовірне знання.
Щодо проблеми первинної
реальності, в філософії сформувалися
два напрямки - матеріалізм та
ідеалізм.

11.

Філософія і наука
Філософія - це не наука, а цілком самостійна,
унікальна форма осягнення світу. Але
філософія має ознаки науковості, вона
орієнтується на наукові критерії знання.
Специфічний світ науки - світ речей та речових
відносин, сфера кінцевого. Наука не може
претендувати на цілісне бачення світу, а
людину у змозі розглядати тільки в «речовій»
проекції як об'єкт, а не як цілісну особистість,
вільну і творчу істоту.

12.

Філософія і наука
Наука прагне відкинути все суб'єктивне,
тоді як у філософії суб'єктивний початок
грає особливу роль.
Наука претендує на ціннісну нейтральність,
на суто об'єктивне відображення
реальності. Вона зосереджена на об'єкті,
на природі речей.

13.

Роль філософії у житті особистості
та суспільства.
Завдяки здатності філософії до граничного узагальнення
знання, вона у змозі інтегрувати, з'єднувати різні елементи
культури у певну цілісність
Філософія досліджує проблеми, що не вирішуються наукою:
ідеали науковості, норми і принципи наукової діяльності,
особливості і закономірності наукових революцій, структура і
мова науки, функції наукового дослідження тощо.
Призначення філософії - бути в опозиції до емпіричної
дійсності, до світу повсякденної реальності, бачити
недосконалість суспільства, руйнувати звичні стереотипи і
забобони, шукати, яким світ повинен бути, щоб бути більш
людяним.
Філософія впливає на формування як масового світогляду, так
і на світоглядну позицію особистості.

14.

Роль філософії у житті особистості
та суспільства.
Опанування філософською спадщиною людства
допомагає навчитися самостійно мислити, мати
власну, а не запозичену думку.
Самокритичність і сумнів у власних
знаннях завжди необхідні людині.
Це захищає її від зарозумілості,
робить готовою до діалогу,
дозволяє їй з повагою ставитись до
іншого погляду та іншої позиції. Вся
історія філософії є живим діалогом
великих особистостей, завдяки чому
вивчення її стає школою критичного
мислення.