Синтез, властивості, фармакологічна дія похідних акридину

1.

ПВНЗ «КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра фармацевтичної хімії і біологічної хімії,
фармакогнозії
КУРСОВА РОБОТА
З ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ
Тема: Синтез, властивості, фармакологічна дія похідних акридину
Робота виконана студенткою 4 курсу
фармацевтичного факультету
Язвинською М.Д. на кафедрі фармацевтичної хімії і біологічної хімії, фармакогнозії
Науковий керівник – Гуртовенко І.О.,
канд.фарм.н., доцент кафедри фармацевтичної і біологічної
хімії, фармакогнозії
Київ-2023
1

2.

1. Актуальність теми роботи. Полягає у важливості застосування похідних акридину в фармацевтичній промисловості та медицині.
Дослідження властивостей та фармакологічної дії похідних акридину може допомогти в розробці нових лікарських засобів та методів їх
виробництва, а також у покращенні ефективності та безпеки використання наявних лікарських засобів на основі похідних акридину.
Дослідження цієї теми може також сприяти розумінню механізмів дії лікарських засобів на молекулярному рівні та розробці нових
методів лікування захворювань.
2. Акридин та його похідні відомі своїми біологічними властивостями, зокрема антимікробною та протизапальною дією, що робить їх
потенційно цікавими для розробки нових лікарських засобів.
3. Крім того, акридин та його похідні можуть мати протирідну дію та показати високу ефективність у боротьбі з пухлинами. Відкриття
нових похідних акридину та вивчення їх властивостей можуть допомогти в розробці більш ефективних та безпечних лікарських засобів
для лікування різноманітних захворювань.
4. Об’єкт дослідження – похідні акридину - органічні сполуки, які мають широке застосування в фармацевтиці.
5. Предмет дослідження – синтез, властивості та фармакологічна дія похідних акридину. Основна увага приділяється методам синтезу
похідних акридину, їх хімічним та фізичним властивостям, механізмам дії та фармакологічним ефектам на організм людини.
6. Мета роботи – дослідження синтезу, властивостей та фармакологічної дії похідних акридину
2

3.

Розділ 1. Синтез акридину та
похідних
Акридин є блідо-жовтими кристалами з неприємним запахом. Добре
розчиняється у багатьох органічних розчинниках. Розчини акридину мають
фіолетову флуоресценцію, розчини солей акридину флуоресціюють зеленим
світлом.
А. є ароматичною сполукою; за участю неподіленої пари електронів атому
нітрогену виявляє слабкі основні властивості (рКа 5,6 при 20 °С, у воді), із
сильними мінеральними кислотами та алкілгалогенідами утворює солі.
Хімічно стійкий, не змінюється при нагріванні до 280 °С з концентрованою
H2SO4 чи KOH. Легко відновлюється до акридану (9, 10-дигідроакридин) (І)
амальгамою Na, Zn, в HCl та на нікелі Ренея.
3

4.

Хімічна структура
Акридин (дибензо [b, e] піридин) являє собою конденсовану
систему з двох бензольних і одного піридинового циклів.
Акридин подібний до антрацену, в якому група = СНзаміщена на атом азоту (10-азаантрацен).
Нумерацію атомів проводять таким чином, щоб азот отримав
найбільший номер - 10. Положення 9 і 10 називають мезоположеннями.
с
Метод отримання:
О
4

5.

Методи отримання
Розроблені синтетичні методи його одержання, серед яких найбільш загальним є циклізація N-фенілантранілової
кислоти
5

6.

Методи отримання
Утворений акридон схильний до кето-енольної таутомерії. Його снольна форма далі відновлюється під дією
амальгами натрію до дигідроакридину. Під час його
окиснення за допомогою FeCI, отримують акридин.
За хімічними властивостями акридин частково нагадує антрацен і піридин. Як засіб проти малярії широко
використовується акрихін
6

7.

Розділ 2. Властивості Похідних
акридину. Етакридин лактат. Синтез
1.
Потім замикають цикл, діючи фосфору трихлороксидом, і отримують похідну 9-хлоракридину, яке амінують у безводному
середовищі в присутності фенолу. Після відновлення нітрогрупи отримують похідну ак-ридину, яку взаємодією з молочною
кислотою перетворюють у лактат:
7

8.

Методи ідентифікації
1.
2.
3.
4.
5.
Їдентифікація:
1. 1Ч-спектроскопія.
2. Водний розчин стакридину лактату має жовтий колір і
зелену флу-оресценцію, яка зникає при додаванні розчину
кислоти хлористоводневої.
3. При взаємодії субстанції з розчинами кобальту (II) хлориду
та калію фероціаніду спостерігається зелене забарвлення.
4. При підлужуванні розчину субстанції виділяється основа
етакри-дину жовтого кольору, а у фільтраті, підкисленому
кислогою сульфатною розведеною, визначають кислоту
молочну реакцією на лактати (див. ідентифікацію) або за
знебарвленням розчину калію перманганату в кислому
середовищі і за запахом оцтового альдегіду:
Утворення азобарвника
5. 3 розчином натрію нітриту в кислому середовищі
етакридину
лактат утворює сіль діазонію вишнево-червоного кольору:
6. 3 0,1 М розчином йоду субстанція утворює осад синьозеленого кольору, розчинний в 96 %-ному спирті.
8

9.

Кількісне визначення
Кількісне визначення:
1. Ацидиметрія у неводному середовищі після розчинення попередньо висушеної субстанції в суміші
кислоти мурашиної безводної та оцтового ангідриду, пряме титрування, потенціометрично, s = 1.
2. Йодохлорометрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль,
s = 1/2. Перерахунок проводять на суху речовину.
Паралельно проводять контрольний дослід.
2. Вміст етакридину лактату можна визначити також фотоколори-метричним методом, використовуючи
реакцію утворення забарвленої солі діазонію.
9

10.

Розділ 3. Фармакологічна дія та
застосування
Похідні акридина отримали широке застосування в медицині, як імуномодулюючі та противірусні речовини.
Використання похідних акридина в медицині почалося з виявлення протималярійних властивостей акрихіну та
антибактеріальних властивостей етакридина лактата. Однак біологічна активність препаратів групи акридина
виявилася
значно
ширшою.
Вони
володіють
антибактеріальною,
антипаразитарною,
противірусною
і
протипухлинною дією, вираженою в різному ступені.
Одне з головних застосувань акридину - це лікування інфекційних захворювань. Він може бути використаний як
антисептик для обробки ран, опіків, виразок та інших уражень шкіри. Також акридин використовується в лікуванні
відомих інфекційних захворювань, таких як: малярія, тиф, туберкульоз та інші. В деяких випадках він може бути
використаний як антибіотик для лікування бактеріальних інфекцій.
Також акридин використовують в онкології, де він може взаємодіяти з ДНК ракових клітин та зупиняти їх ріст.
Ефективним препаратом, що використовується в медицині, є риванол (лактат 2-етокси-6,9-діаміноакрідіна). Це
сіль акридинового похідного та молочної кислоти. Використовують як антисептик при інфекціях, викликаних
коковою флорою, особливо ефективний по відношенню до стрептококів. Застосовується з профілактичними та
лікувальними цілями у водних розчинах (для промивання порожнин, очних крапель, примочок), у мазях та примочках
(при шкірних захворюваннях).
10

11.

Фармакологічна дія та застосування
Трипафлавін або флавакридин (суміш хлоргідратів 3,6-діаміноакридину та його 10-хлорметилату) застосовують як
протимікробний препарат. Він пригнічує збудників дифтерії та кокову флору (стафілококи, менінгококи, стрептококи,
гонококи) [24].
Також
застосовується
як
хіміотерапевтичний
засіб,
при
піроплазмозах
тварин
(вводиться
внутрішньовенно).Результатом активних досліджень стала досить ефективна речовина - сіль М-метил-К-(L,Dглюкопіранозил) амонію 10-метиленкарбоксилат-9-акридону, Яка широко відома як циклоферон (торговельна назва). Крім
антивірусних та імуномодулюючих властивостей, він має протимікробну дію (особливо на збудників туляремії,
бруцельозу, хламідійних інфекцій) [46].Застосовується для лікування злоякісних пухлин. Уповільнює розвиток ВІЛінфекції. Випробування препарату показують суттєве поліпшення стану хворих на СНІД з різними термінами
захворювання
Аміноакридини широко використовуються при виготовленні таблеток, які застосовують для профілактики та
лікування септичних захворювань носової порожнини та порожнини рота
11

12.

Висновок
Акридин є органічною сполукою, яка має важливе застосування в медицині як антисептик та антибіотик. Він
може бути використаний для лікування різних інфекційних захворювань, включаючи малярію, тиф та туберкульоз.
Також акридин використовують для обробки ран та інших уражень шкіри.
Похідні акридину - це різні органічні сполуки, які містять структурний елемент акридину. Ці сполуки можуть
мати різні фізичні та хімічні властивості та застосовуватися в різних галузях, включаючи медицину, фармацію та
синтез нових матеріалів. Наприклад, похідні акридину можуть використовуватися як фармацевтичні препарати для
лікування різних захворювань, таких як рак, вірусні інфекції, діабет, а також в якості антибіотиків та антисептиків.
Похідні акридину також можуть мати антиоксидантні та протизапальні властивості, що зробило їх об'єктом
дослідження в галузі дієтичних добавок та засобів для підтримки здоров'я.
Синтез акридину та його похідних може здійснюватися за допомогою різних методів, включаючи методи
міграції, конденсації та електрохімічні методи. Хімічні властивості акридину та його похідних включають різні
ступені розчинності в воді та інших розчинниках, різний ступінь стійкості до окислення та деградації, а також різні
реакції з іншими хімічними сполуками. Фізичні властивості, такі як температура плавлення та тиск пари, також
можуть відрізнятися у різних похідних акридину
12